Опис завдання
Словосполучення – це структура, яка містить у собі два слова, котрі є нерівноправними: одне головне, тоді як інше виступає в ролі залежного від нього. Визначити, яке саме слово є головним, а отже є й центром повідомлення, можна наступним чином. Саме від головного слова до залежного ставиться питання. Робити це й буде дитина у ході виконання даного завдання, адже можливість правильно задати питання означає також і правильно опрацювати потрібну частину мови. Справа в тому, що до залежного слова можна задати лише те питання, на яке відповідає та частина мови, котра використовується у даному випадку. Наприклад, якщо ним є прикметник, то це питання – одна з форм слова «який?» або «чий?». Тож, визначившись з тим, яке слово є залежним і до якої частини мови воно належить, залишається тільки за граматичними категоріями зрозуміти, яке з питань для нього підходить. На екрані перед дитиною міститься нове для кожного наступного етапу завдання словосполучення. Воно є проілюстрованим, а між головним і залежним словами є порожня ділянка, куди треба перемістити питання, що від головного слова задається до залежного. Варіанти є під словосполученням. Учень вибирає потрібний, переміщує його між словами, після чого проходить на наступний етап. Ця вправа допомагає не лише розвинути вміння правильно ставити питання до залежного слова, а й зрозуміти, як через них слова взагалі взаємодіють у рамках словосполучення як мовної структури. Тобто, як прикметник характеризує іменник, або числівник описує кількість предметів, або, наприклад, прислівник описує дію тощо.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- утворює словосполучення за мовними нормами з двох або більше повнозначних слів;
- узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.
Учень/учениця:
- виділяє у предметах, мовних одиницях головні і другорядні ознаки;
- встановлює тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами, мовними одиницями чи явищами;
- виконує логічне групування предметів, мовних об’єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучає «зайвий» серед чотирьох-п’яти однорідних);
- встановлює логічну послідовність викладу подій;
- переносить знання і способи діяльності в нову ситуацію.
Учень/учениця:
- використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази;
- виділяє та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця:
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення;
- співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
