Використання особових закінчень, які повʼязані також і з тою чи іншою формою часу, є досить непростою темою, адже вона стосується також і правопису дієслів. У процесі виконання цього завдання дитина зіштовхнеться з досить складними випадками такого правопису. На екрані перед учнем міститься слово — інше для кожного етапу, але, звісно, це завжди дієслово. У ньому пропущено літеру. Дитина має визначити, якої букви бракує, вибравши потрібну з-поміж кількох наведених нижче варіантів. Школяр також аналізує граматичне значення слово, визначаючи його час, особу тощо. Пропущена літера незвичайна, а така, котра викликає сумніви в правописі. Наприклад, у слові «ходиш» пропущено літеру «и». Це дієслово у другій особі однини теперішнього часу, і, оскільки наголос падає на перший склад, «и» залишається ненаголошеним голосним, який фонетично наближається до «е». Цей варіант відповіді також міститься серед інших, адже він має збити з правильного шляху дитину, заплутати її. Школяр використовує перевірні слова, наприклад, для слова «ходиш» таким є слово «ходити», тож учень розуміє, яку літеру треба використати в конкретному випадку, вибирає її, і вона стає на своє місце в слові. Після цього дитина проходить на новий етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій, хоча слово, як і проблемна літера будуть уже іншими, як і те, з чим буде повʼязана складність написання. Ця вправа дає дитині можливість опрацювати складні випадки правопису дієслів, які повʼязані з різними формами цих частин мови, з якими дитина стикається не при вивченні правил (де дієслова часто подаються в інфінітиві), а в живому спілкуванні або, скажімо, при написанні диктантів. А це робить дану вправу особливо актуальною.