Речення можуть бути простими і складними, утворювати цікаві та різноманітні поєднання, однак, найбільшою за розмірами та найрізноманітнішою мовною одиницею є те, що вони утворюють разом – текст. Він є іншим масштабом сприйняття мови, так само, які реченні відрізняється від поодинокого слова за рівнем обсягу тої інформації, яку вони передають. Класифікація текстів має не так вже й багато елементів, і причина цього як раз у їхньому різноманітті, адже всі тексти вкрай сильно відрізняються між собою за темою та ідеєю, а відтак утворити багатоелементну класифікацію цих мовних одиниць було б надто складно та недоцільно. Однак, загальна структура текстів завжди однакова: у них є зачин, де розповідається про те, що є центром розповіді. Далі йде основна частина, яка цю тему розкриває максимально повно. Нарешті, йде закінчення, котре містить у собі фінал розвитку теми та, інколи, висновок. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься знаходити, якої частини у тексті бракує. На кожному етапі перед учнем міститься зображення нового тексту. Цікавість виконання завдання полягає як раз в цьому різноманітті, адже кожен текст являє собою, перш за все, цікаву розповідь про щось. Дитина аналізує текст і визначає, якої структурної частини у ньому бракує.