Дитина вже вміє відрізняти словосполучення слів від інших видів комбінацій мовних одиниць. Однак, особливо важливо, аби дитина навчилася відрізняти словосполучення від граматичної основи простого непоширеного речення, яка складається з двох слів. До неї входить підмет і присудок, які найчастіше виражаються в іменнику в називному відмінку та в дієслові. Втім, підметом може бути займенник або навіть прикметник, якщо вони означають того, хто виконує дію. Підмет і присудок є рівноправними членами речення, тож визначити головного серед них не вдасться, що відразу дає змогу визначити, що така комбінація слів не є словосполученням. Крім того, підмет та присудок разом уже виражають досить інформації для завершеної думки, якою є речення. Тож вони вважаються не просто двома синтаксичними членами, а справжнім, цілком самостійним та повним реченням — просто таким, що не має другорядних членів. На екрані перед дитиною міститься кілька комбінацій слів, що розташовані у стовпчик. Комбінації ці різноманітні, але серед них є як словосполучення, так і прості речення. Дитина бачить також, що над робочою зоною з ними знаходиться формулювання завдання, де вказується обʼєкт пошуків у рамках цього етапу вправи. Наприклад, на одному рівні слід вибрати речення, тоді як на іншому необхідно буде виділити словосполучення. Дитина аналізує кожен вираз по черзі, шукаючи в ньому головне слово та ставлячи від нього питання до залежного. Якщо ж вираз підходить під опис, наведений вище, містячи в собі іменник у називному відмінку та дієслово, то перед дитиною — речення. Пунктуаційно їх не відрізнити, адже навмисно для того, щоб заплутати дитину, після кожного виразу, у тому числі й після словосполучення, стоїть крапка.