5.УМ.2.2. Загальне уявлення про мовлення як діяльність
Учень/учениця:
- знає і пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, спілкування усне й писемне, монолог, діалог, адресат мовлення;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- знає вимоги до мовлення, основні правила спілкування, найпоширеніші етикетні формули;
- володіє всіма видами і типами мовленнєвої діяльності;
- сприймає й опрацьовує інформацію, подану в різних формах;
- розрізняє типи мовлення (розповідь, опис, роздум);
- визначає належність тексту (фрагменту) до певного типу мовлення;
- визначає мету спілкування, адресата мовлення;
- розрізняє офіційну й неофіційну ситуацію мовлення;
- застосовує на практиці основні правила спілкування.
5.УМ.4.1. Формування навчально-інтелектуальних навчальних умінь
Учень/учениця:
- визначає головне;
- користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
5.УМ.4.2. Формування загальнопізнавальних навчальних умінь
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
5.УМ.4.3. Формування творчих, естетико-етичних навчальних умінь
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети та явища;
- переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблему в процесі навчання;
- усвідомлює структуру предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення;
- помічає красу в мовних явищах, явищах природи, мистецтві, вчинках і звершеннях людей;
- спроможний критично оцінювати власні вчинки.
L.5.4.c. Розуміння зв’язків між словами, відтінків та нюансів у значенні слів.
Учень/учениця
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та використанням їх для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті;
- розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями, співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків.
L.5.5.а Користування словами та фразами, засвоєними в результаті читання чи прослуховування.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання.