Дитина вже тренувалася правильно розставляти пунктуаційні символи в речення, де є однорідні означення. Цього разу школяр виконуватиме подібне завдання, але працюватиме вже з однорідними додатками. Загалом, структурно вони нічим від однорідних означень не відрізняються: однорідні додатки є словами, які, маючи різні лексичні значення, грають однакову синтаксичну роль у реченні. Працювати з однорідними додатками важливо тому, що це дає зрозуміти природу слів, які грають цю синтаксичну роль, звикнути до них та навчитися виконувати з ними різні операції. Між однорідними додатками здебільшого ставиться кома, крім випадків, коли між двома такими словами є сполучники «і», «та». Додатки можуть утворювати список, і тоді вони мають узагальнююче слово. Якщо воно стоїть перед списком, то необхідно до однорідних додатків поставити двокрапку, а якщо після — то перед узагальнюючим словом ставиться тире. На екрані перед дитиною міститься зображення речення — іншого для кожного наступного етапу завдання. У ньому є однорідні додатки, і перше, що має зробити дитина, — це знайти їх. Проаналізувавши отримані слова, дитина натискає на той розділовий знак у наборі символів під реченням, який слід використати в цій ситуації. Далі дитина натискає на простір між словами, куди цей знак треба поставити. Коли школяр доповнить речення всіма потрібний там пунктуаційними символами, то пройде на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій, опрацьовуючи вже ніше речення з іншими однорідними додатками і, можливо, іншими розділовими знаками, які там потрібні. А персонаж, який міститься біля робочої зони з цим реченням, складає дитині компанію.