Вставні слова не належать до самостійних членів речення, а також не приєднуються ані до жодної синтаксичної конструкції, однак, не варто недооцінювати їхнє значення в спілкуванні, адже вставні слова дають зрозуміти, як сам мовець ставиться до того, про що говорить, а це вкрай важливо для правильного розуміння ситуації, описаної в реченні. Тому вставні слова виділяються не тільки на смисловому рівні, а й на інтонаційному і пунктуаційному. Вони завжди мають виділятися комами з обох боків, крім тих випадків, коли вставне слово є останнім або першим. Якщо, знайомлячись із цією темою в минулій вправі, дитина вибирали правильний варіант виділення вставного слова серед уже кількох готових, то цього разу в процесі виконання завдання школяр тренуватиметься самостійно виділяти вставні слова в реченні. На екрані перед дитиною міститься зображення речення — нового для кожного етапу. У ньому є вставне слово, яке треба виділити комою. Дитина знає правило, котре є досить універсальним, тож складність вправи не в тому, щоб, власне, виділити вставне слово, а в тому, щоб його знайти. Школяр читає речення та аналізує ту роль, яке кожне зі слів грає в ньому. Коли школяр знайде вставне слово, то натискає на кому, зображення якої міститься нижче, після чого натискає на порожнини між словами — до вставного слова та після нього. Далі починається інший етап із новим вставним словом для опрацювання. Оскільки загалом таких слів в українській мові не так уже й багато, ця вправа дасть можливість познайомитись із більшістю з них.