![Картка пояснює, як від звукового запису перейти до написання слова. Позначки м’якості, пом’якшення й подовження не копіюють механічно. Приклади лялька, знання та ллється показують м’якість, подвоєння букв і написання -ться. Пір’я, мільярд і країна показують апостроф, м’який знак та йотовану букву. Пара весна́ — ве́сни показує перевірку ненаголошеної голосної. Від звуків до слова Прочитай: Упізнай слово за звуками. Знак ' позначає м’якість, ’ — пом’якшення, : — подовження. Не копіюй їх у слово. Добери букви: М’якість передають ь, і, я, ю, є, але ь потрібен не завжди. Подовження часто передають двома буквами. У дієсловах перевір написання -ться. Перевір написання: Сполучення й із голосним можуть передавати я, ю, є, ї. Перевір апостроф і ь. Ненаголошені е та и перевір наголосом або словником. Запиши слово без дужок і знаків транскрипції. Апостроф вводь з української розкладки. [л'ал'ка] → лялька [знан':а] → знання [л':ец':а] → ллється [п’ірйа] → пір’я [м’іл'йард] → мільярд [крайіна] → країна весна́ — ве́сни](/content/taskdat/20261015/gb022ffee55e592db.png)
Опис завдання
Взагалі-то букви передають на письмі звуки, але все ж між писемним та усним мовленням є певна різниця, яка пояснюється правилами й нормами, традиціями та мовною практикою. Тому букви не завжди передають звук у точності — для цього є транскрипція. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з нею, записуючи слово за транскрипцією. Вона більш точно та повно передає звуки в конкретному випадку. Це робить транскрипцію водночас і більш зручною, ніж звичайні літери, і менш універсальною, адже якщо голосний у слові наближається за звучанням до іншого, то в транскрипції це має відобразитись, що може викликати плутанину. На екрані перед дитиною міститься зображення героя — іншого для кожного етапу. Цей персонаж має над собою дві діалогові хмаринки. У першій — транскрипція слова, друга є поки що порожньою. Туди треба вписати запис цього слова звичайним чином, тобто буквами з урахуванням правил правопису. Дитина читає слово й розуміє, про що йде мова у фонетичній транскрипції, після чого записує це слово поряд в іншу діалогову хмаринку. Отже, учень має нагоду порівняти, як фонетична транскрипція відрізняється від написання слова. Такий аналіз, який відбувається вже після виконання завдання, є вкрай важливою його частиною, адже дозволяє учню оцінити особливість використання букв у писемній мові для передачі звучання слів. І це при тому, що українська мова в цьому плані досить проста: слова у французькій мові звучать далеко не так, як пишуться, і навіть російська мова в цьому сенсі значно складніша, ніж українська.
Пов'язані стандарти
