Використовувати для вивчення української мови писемну її форму зручно з кількох причин, наприклад, інформація, яка була записана, краще запам’ятовується, а також до неї можна коли завгодно повернутися, щоби повторити матеріал. Водночас усному сприйняттю приділяється не так багато уваги, і ця вправа відкриває низку завдань, що виправляють цю ситуацію, бо мають форму аудіювання. Школяр натискає на активну кнопку й чує текст. Розповідь є інформативною та цікавою, і дитина має уважно її прослухати, аби розпізнати назву потрібного сузір’я. Ця вправа має цікаву сюжетну базу. На кожному етапі розповідь буде іншою, але вони завжди належать мудрому чарівнику, який навчає школяра. Варіанти назви сузір’я, про яке йде мова, перебувають під малюнком, і всі вони досить подібні, тож дитині доведеться бути уважною, аби вибрати єдиний варіант, який точно передає сказане в тексті. Тому натискати на кнопку й повторювати текст школяр може стільки разів, скільки потрібно.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: слова, словосполучення, речення;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови або узгодження складових, або відповідні зазначеним в завданні прикметам;
- слухає і розуміє усне висловлювання, фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень у тексті;
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети та явища;
- переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблему в процесі навчання;
- усвідомлює структуру предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках);
- помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
- критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;
- виявляє готовність і здатність творити добро словом і ділом.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.