Цей урок тренуватиме вміння учня знаходити сучасний відповідник до застарілого слова.
Застарілі слова — це слова, які вийшли з повсякденного вжитку, але дитина може зустріти їх у науковій історичній літературі, художніх творах, де вони використовуються для надання колориту, достовірного зображення реальності. Тому важливо, щоб учень розумів значення найпоширеніших таких слів.
На екрані дитина бачить частину класу і двох учнів-персонажів, яким має допомогти підібрати сучасний відповідник до слова на дошці. Слова-відповідники знаходяться під ілюстрацією. Учень повинен натиснути на потрібне слово, і воно перелетить на дошку, утворивши із застарілим словом синонімічну пару.
Під час виконання цього завдання учень вдосконалить вміння підбирати загальновживані слова до застарілих відповідників, розширить словниковий запас, тренуватиме вміння аналізувати мовні явища.
Учень/учениця:
- знає та розуміє значення основних термінів розділу;
- пояснює лексичне значення слова;
- розуміє причини вилучення з активного вжитку застарілих слів та появи того чи іншого неологізму;
- пояснює відмінність між термінами та професійними словами;
- розрізняє слова за походженням;
- замінює іншомовне слово українським відповідником;
- розрізняє активну й пасивну лексику;
- розпізнає серед застарілих слів архаїзми та історизми;
- розрізняє слова загальновживані та стилістично забарвлені;
- редагує речення, у яких допущено лексичні помилки;
- знає, що вивчає фразеологія;
- розуміє та пояснює значення фразеологізмів;
- визначає фразеологізми в реченнях;
- використовує доречно фразеологізми;
- добирає фразеологічні синоніми та антоніми;
- визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях;
- редагує речення, у яких фразеологізми вжито неправильно.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- визначає та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз у текстах, вміє вибирати влучний з декількох варіантів;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- використовує контекст як підказку про значення слова або фрази;
- використовує загальноприйняті грецькі або латинські афікси та корені як підказки про значення слова;
- користується довідковими матеріалами, як друкованими, так і цифровими, щоб визначити чи уточнити точний зміст слова або його частину мови.