Під час виконання цього уроку учень буде вчитися відрізняти активну лексику від пасивної і застосовувати ці знання на практиці.
В словниковому складi української мови iснують два шари лексики: активна i пасивна. Активна лексика — це слова, якi регулярно використовуються у повсякденному спiлкуваннi. Це загальнонароднi слова, якi не мають ознак застарiлостi (солодкий, бiлий, п’ять, писати), а також широковiдомi термiни (нацiя, принтер). А до пасивної лексики належать слова, якi рiдко вживаються. Це застарiлi слова i неологiзми (слова, якi позначають новi поняття i предмети — маркетинг, менеджер).
На екрані учень бачить 2 білих фони. Між ними розташовані 4 слова. Дитина має розподілити їх. Ліворуч, до дівчини, треба перенести слова, які належать до активної лексики, а праворуч, до хлопця, — слова пасивної лексики, і натиснути кнопку «Готово».
Пройшовши всі етапи цього уроку, дитина добре запам’ятає, які слова належать до активної, а які — до пасивної лексики, і збагатить свій словниковий запас.
Учень/учениця:
- знає та розуміє значення основних термінів розділу;
- пояснює лексичне значення слова;
- розуміє причини вилучення з активного вжитку застарілих слів та появи того чи іншого неологізму;
- пояснює відмінність між термінами та професійними словами;
- розрізняє слова за походженням;
- замінює іншомовне слово українським відповідником;
- розрізняє активну й пасивну лексику;
- розпізнає серед застарілих слів архаїзми та історизми;
- розрізняє слова загальновживані та стилістично забарвлені;
- редагує речення, у яких допущено лексичні помилки;
- знає, що вивчає фразеологія;
- розуміє та пояснює значення фразеологізмів;
- визначає фразеологізми в реченнях;
- використовує доречно фразеологізми;
- добирає фразеологічні синоніми та антоніми;
- визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях;
- редагує речення, у яких фразеологізми вжито неправильно.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- визначає та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз у текстах, вміє вибирати влучний з декількох варіантів;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- використовує контекст як підказку про значення слова або фрази;
- використовує загальноприйняті грецькі або латинські афікси та корені як підказки про значення слова;
- користується довідковими матеріалами, як друкованими, так і цифровими, щоб визначити чи уточнити точний зміст слова або його частину мови.