Опис завдання
Учень шостого класу вже добре знайомий із категорією числа в іменниках. Він знає про те, що кожен предмет може мати число множини. Речення, в яких іменник із числа однини став у число множини або навпаки, відрізняється стилістичним забарвленням та своєю будовою. Усвідомлення цієї категорії іменника впливає на те, як дитина будує своє мовлення та сприймає навколишнє середовище.
У цьому завдання школяр побачить перед собою дошку, біля якої стоятиме вчителька та учень. На дошці написане певне речення, яке змінюється із кожним етапом вправи. Завдання, що стоїть перед шестикласником, полягає в прочитанні наведеного речення, аналізі його змісту та будови, а потім — відповіді на запитання: «Який іменник з усіх в реченні вживається тільки в множині?». Отже, ця вправа ще раз потренує вміння дитини розрізняти іменники множини та однини. Крім того, школяр поповнить скарбничку своїх знань щодо тих слів, які вживаються виключно у множині або однині. А таких в українській мові існує насправді значна кількість.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
