Оскільки займенник не називає предмет, явище, прикмету, ознаку або кількість, а лише вказує на них, вживання цих слів є досить специфічним. Адже читачу або слухачу має бути зрозуміло, на що вказує займенник. Ця вправа надає контекст, тобто речення, за допомогою якого можна зрозуміти, який саме займенник буде для нього підходити.