Відношення між словами у мовній конструкції втілюється не самим лише прийменником, а його поєднанням з іменниковою частиною мови у непрямому відмінку. Комбінація прийменника та, скажімо, іменника, вимагає від останнього певного відмінка і відповідно – певного закінчення. Це завдання дозволяє зрозуміти, який відмінок слід вживати в тих чи інших конкретних випадках, що дозволяє дослідити зв’язок між прийменником та непрямими відмінками.