У словосполученні завжди є головне слово та те, яке до нього приєднується. Головне слово диктує залежному, які граматичні категорії друге мусить прийняти. Традиційно іменник є головним словом у словосполученнях з прикметником або числівником, іменник у непрямому відмінку є залежним словом у структурах з дієсловом, як і прислівник, який не узгоджується граматично, але має лексичний зв’язок. Це завдання дозволить визначити, якою частиною мови є головне слово у різних випадках словосполучень.