Дієслова мають кілька особливостей, що стосуються різних аспектів цієї часини мови. Зокрема, правопису. Наприклад, відоме правило: частка «не» з дієсловами пишеться окремо, окрім випадків, коли без неї слово не вживається – «не дозволив», «ненавидів» тощо. Цим дієслово відрізняється від іменникових частин мови, з якими «не» пишеться разом у всіх випадках, якщо до цього слова можна підібрати синонім («нелюбов» то «ворожнеча» тощо).
У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься у правильному правописі дієслів. На екрані міститься контекст – речення, де це слово треба вжити. Учень читає, розуміючи його сенс, а під ним – два варіанти. Вони тотожні за значенням, однак, відрізняються між собою за написанням. Завдання, яке ставиться перед школярем, полягає у тому, щоб знайти правильний варіант написання та використати саме його в реченні. Коли учеь це робить, то проходить на новий етап до іншого речення та нового випадку правопису дієслів, з яким можуть виникнути труднощі. Кожне речення супроводжується кількома невеличкими ілюстраціями, які доповнюють текст.
Поряд з реченням завжди є активна кнопка. Натиснувши на неї, учень побачить чітко сформульоване правило, яке стосується цього випадку вжитку дієслова. Якщо здебільшого натискання на ці кнопки є небажаним і використовується лише в крайніх випадках, то в цій вправі користуватись цією підказкою варто завжди, окрім випадків, коли дитина сама чітко може сказати правило вибору того чи іншого варіанту. Знання правил правопису є важливим для грамотного вживання дієслів на письмі.
Учень/учениця пише слова із дзвінкими приголосними в кінці слова і в кінці складу перед глухими відповідно до літературної вимови; застосовує правило перевірки букв на позначення дзвінких і глухих звуків, що піддаються уподібненню; правильно записує слова зі збігом однакових приголосних звуків на межі морфем; пише власні іменники з великої букви, окремо "не" з дієсловами.
Учень/учениця має уявлення про дієслово як частину мови; впізнає дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання; зв’язує з іменниками; розрізняє часові форми дієслова; ставить питання до дієслів різних часових форм; змінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розпізнає часові форми дієслів у тексті.
Учень/учениця знає і використовує правила правопису.