Як швидко визначити граматичну основу в реченні: правила й приклади
Покрокові підказки й приклади допоможуть школяреві швидко знаходити граматичну основу та перевіряти себе.
Поділитися

Як швидко визначити граматичну основу в реченні: правила й приклади

Розберіться з граматичною основою без плутанини: як знайти підмет і присудок у простих та складних реченнях, що робити з частками й фразеологізмами. Додаємо приклади, підтримку та чек-лист.

Граматична основа — це «каркас» речення: за ним дитина швидко бачить, хто що робить (або який є). У статті зібрано прості правила, приклади, типові помилки, підказки для батьків і мінічек-лист для самоперевірки.

Граматична основа: що це і навіщо її знаходити

Граматична основа речення — це головні члени речення: підмет і присудок (або один із них в односкладному реченні). Вона показує змістовне ядро висловлювання: про кого/про що йдеться та що про нього повідомляється.

Навіщо її вчитися визначати:

  • щоб правильно ставити розділові знаки в складних реченнях;
  • щоб не плутати другорядні члени з головними;
  • щоб упевнено робити синтаксичний розбір;
  • щоб писати грамотно й зрозуміло (зокрема в темах на кшталт «задля правопис»).
Як граматична основа тримає зміст речення
Рис. 1 — Як граматична основа тримає зміст речення

Як знайти підмет: 3 прості кроки

Підмет називає того, хто виконує дію, або те, про що повідомляють. Зазвичай відповідає на питання хто? що?

Крок 1. Знайдіть «героя» речення

Прочитайте речення й визначте, про кого або про що йдеться.

  • Льон достигає. (Про що? Про льон.)
  • Учні працюють. (Про кого? Про учнів.)

Крок 2. Перевірте, чи це не частина стійкого словосполучення

У стійких словосполученнях слова працюють як єдине ціле, а «герой» може бути прихований у значенні.

  • Петрик б’є байдики. Тут основа: Петрик б’є (а «байдики» — частина фразеологізму, але не підмет).
  • Ми беремо участь у конкурсі. Основа: ми беремо.

Крок 3. Зважайте на складні випадки

  • Підмет може бути займенником: Вона читає.
  • Підмет може бути числівником: Троє відповідали.
  • Підмет інколи виражений інфінітивом: Читати корисно.
Підмет: від питання «хто/що?» до правильного слова
Рис. 2 — Підмет: від питання «хто/що?» до правильного слова

Як знайти присудок і не сплутати його з часткою

Присудок повідомляє, що робить підмет або який він є. Найчастіше відповідає на питання що робить? що зробив? який є? ким/чим є?

Найпоширеніші типи присудка

  • Простий дієслівний: Діти грають.
  • Складений дієслівний: Діти почали грати.
  • Складений іменний: Діти були уважні. / Льон є рослина.

Де «ховається» помилка: частка «не», «би/б», «ж/же»

Частка — службова частина мови. Вона може стояти поруч із присудком і «збивати з пантелику», але сама присудком не є.

  • Я не згоден. Основа: я згоден (частка «не» лише заперечує).
  • Ти б прочитав правило. Основа: ти прочитав (частка «б» створює умовність).
  • Він же пояснив. Основа: він пояснив.
💡
Якщо поруч із дієсловом стоїть «не», «би/б», «ж/же», спершу назвіть присудок без цієї частки — так легше перевірити граматичну основу.
Частка поруч із присудком: як не переплутати
Рис. 3 — Частка поруч із присудком: як не переплутати

Двоскладні й односкладні речення: коли основа одна

У двоскладному реченні є і підмет, і присудок: Льон достигає. У односкладному — граматична основа виражена одним головним членом.

Приклади односкладних

  • Означено-особове: Пишу вправу. (Хто? Я — зрозуміло з форми дієслова.)
  • Неозначено-особове: Кажуть, буде дощ.
  • Безособове: Темніє. / Мені сумно.
  • Називне: Тиша. (Лише назва явища/предмета.)

Порада для учнів 4–6 класів: не змушуйте себе «додумувати» підмет там, де його немає за типом речення. Краще назвати тип речення і головний член.

Односкладні речення: основа може бути з одного слова
Рис. 4 — Односкладні речення: основа може бути з одного слова

Граматична основа в складному реченні: скільки основ — стільки частин

У складному реченні зазвичай дві або більше граматичних основ. Це головний «маяк» для розстановки ком.

Приклади

  • Коли сонце зійшло, ми вирушили в дорогу. (Дві основи.)
  • Я прочитав умову, і друг розв’язав задачу. (Дві основи.)

Саме тому вивчення мови добре поєднується з логікою з математики: як у задачі є умова й результат, так у реченні — «хто/що» і «що робить/який є».

Дві граматичні основи допомагають знайти межі частин
Рис. 5 — Дві граматичні основи допомагають знайти межі частин

Типові помилки: стійкі словосполучення, назви та «третій зайвий»

Найчастіше діти помиляються в трьох ситуаціях.

1) Фразеологізми та стійкі словосполучення

Якщо вислів не можна зрозуміти буквально, це може бути фразеологізм: зарубати на носі, водити за ніс, бити байдики. Тоді граматичну основу шукаємо за граматикою, а не за картинкою в голові.

2) Власні назви й прикметники від них

Іноді важко розпізнати підмет, коли він виражений власною назвою або прикметником від неї: Київський, Шевченків. Добре працює тренування словотвору — наприклад, вправи на прикметники від власних назв.

3) Завдання на класифікацію та уважність

Коли вправа побудована як «знайди помилку/знайди зайве», діти інколи механічно виділяють не ті слова. Для тренування уважності з мовними одиницями корисні завдання на третій зайвий.

Мовні й математичні асоціації: тригонометрія, теорема синусів і об’єм конуса — навіщо це тут

У запитах інколи поруч з’являються слова з математики: тригонометрія, теорема синусів, об’єм конуса. Це не помилка: під час навчання мозок часто «міксує» теми, а батьки шукають універсальний спосіб пояснювати.

Спробуйте просту аналогію:

  • у математиці є формула (структура), а дані підставляються в неї;
  • у мові є граматична основа (структура), а решта слів «пояснюють» ядро.

Наприклад, як у задачі на периметр ми відокремлюємо головне (що шукаємо) від деталей (дані), так і в реченні відокремлюємо основу від другорядних членів. Для молодших школярів добре заходять тренажери на периметр: вони привчають бачити структуру крок за кроком.

Фрази підтримки для дитини: як допомогти без зайвого тиску

Коли дитина плутає підмет і присудок, важливо зберегти темп і впевненість. Ось короткі фрази, які працюють краще за «Ти ж це вже проходив!»:

  • Давай знайдемо в реченні героя і його дію — по черзі.
  • Помилка — це підказка, де треба ще один приклад.
  • Поясни мені, як ти міркуєш — я поруч.
  • Супер, що ти помітив(ла) сумнівне місце. Перевіримо правилом.
  • Зробімо паузу на 30 секунд і спробуємо ще раз.

Якщо дитина втомилася, краще змінити тип діяльності: коротке читання, гра або 5-хвилинна перерва. Іноді допомагають поради психологів, як організувати заняття, коли є стрес або зовнішні чинники — наприклад, під час тривалого перебування без світла.

Що робити, якщо дитина вперто називає підметом будь-яке перше слово?

Поверніться до алгоритму: 1) знайдіть присудок (що робить/який є), 2) поставте до нього питання «хто/що?», 3) перевірте, чи не заважають частки «не», «би/б», «ж/же». Далі дайте 3 короткі речення, де перше слово не є підметом (наприклад, обставина часу: «Вранці потепліло»). Нехай дитина аргументує відповідь — так формується звичка міркувати, а не вгадувати.

Короткий чек-лист: як швидко перевірити граматичну основу

  1. Прочитав(ла) речення вголос, зрозумів(ла) зміст.
  2. Знайшов(ла) присудок: що робить/що сталося/який є.
  3. Поставив(ла) питання до підмета: хто/що.
  4. Перевірив(ла), чи не «маскують» присудок частки: не, би/б, ж/же.
  5. Якщо речення складне — порахував(ла) основи: скільки основ, стільки частин.
  6. Окремо оцінив(ла) стійкі словосполучення: чи не є це фразеологізм.

FAQ: короткі відповіді на часті запитання

Чи може граматична основа складатися з одного слова?

Так. В односкладних реченнях граматична основа виражена одним головним членом: Темніє, Тиша, Пишу.

Чи входить частка до граматичної основи?

Ні. Частки не, би/б, ж/же можуть стояти поруч із присудком, але вони не є головними членами речення.

Як не переплутати фразеологізм із присудком?

Поставте питання до дієслова і визначте граматичні ролі. У вислові б’є байдики присудок — б’є, а «байдики» — частина стійкого словосполучення.

Чому пошук «граматична основа» інколи поруч із «теорема синусів»?

Це різні теми, але схожий підхід: знайти структуру (формулу/основу) і вже потім підставляти деталі. Так мозок переносить навичку аналізу між предметами.

Де тренуватися системно?

Підійдуть короткі щоденні вправи: класифікація («третій зайвий»), словотвір із власних назв, а також паралельні логічні тренування з математики — вони формують звичку діяти за алгоритмом.