Ця вправа дає дитині можливість зробити наступний крок на шляху до практичного опрацювання синтаксису. Цього разу учню пропонується самостійно утворити цілком завершене цілісне речення, маючи певні слова на вибір. На екрані перед дитиною знаходиться каркас речення – нового для кожного наступного етапу вправи. У ньому є перше й останні слова, які є орієнтирами – з їхньою допомогою легше зрозуміти, про що речення та яка його головна думка. У реченні пропущено не одне слово, а відразу кілька. Під фразою знаходяться варіанти, які претендують на те, щоб поєднатись у єдину структуру. Варіанти структуровано таким чином: словоформи кожного пропущеного члена речення займають окремий рядок. Лексично вони тотожні, тож, вивчаючи варіанти, дитина розуміє сенс речення. Залишається лише підібрати такі словоформи, щоб всі члени цієї синтаксичної конструкції ефективно узгоджувались між собою та будували цілісну мовну одиницю. Школяр, орієнтуючись не лише по першому й останньому словам речення, а й по тому, як можуть співвідноситись словоформи, вибирає ті з них, які потрібно. Коли дитина натискає на ту словоформу, яка, як він вважає, підходить для даного речення, вона займає своє місце у ньому. Коли школяр зробить це з усіма словами і утворить повністю готове речення, то пройде на новий етап завдання, де треба виконати аналогічні дії. Ця вправа демонструє, як слова граматично та лексично «чіпляються» одне до одного, поєднуючись водночас і послідовно, і цілісно. Це дасть можливість по-новому подивитись на речення та краще осягнути його структурні особливості. І різноманіття текстової інформації робить виконання завдання більш цікавим для школяра.
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.