Речення – це завершене повідомлення, що містить у собі певну думку, цілком цілісну та закінчену. Цим речення відрізняється від словосполучення, яке є просто більш докладним описом або назвою чогось. Речення має граматичну основу – головні слова, навколо яких групуються всі інші. Граматична основа будь-якого речення – це підмет і присудок. Підмет – це обʼєкт, що виконує дію. Він є центром повідомлення. Присудок – це та дія, яку виконує підмет. Оскільки перша частина граматичної основи відповідає на питання «хто?» або «що?», а друга – на питання «що робить?», то підметом найчастіше буває іменник, тоді як присудком виступає дієслово. Це відбувається не завжди. Наприклад, іноді підметом може бути займенник або числівник – все залежить від контексту. Тому при вивченні даної теми, не дивлячись на тісні звʼязки між граматикою та синтаксисом, орієнтуватись в першу чергу слід саме на роль цих слів. У ході виконання даного завдання дитина шукає головні слова у реченні, орієнтуючись за питаннями. На екрані перед учнем міститься нове для кожного наступного етапу вправи речення. Під ним є відповідні для граматичної основи питання. Біля кожного є позначення для них: біля питання підмета є одна риска, біля питання присудка – дві паралельні. Учень має проаналізувати всі слова у реченні і перемістити під підмет, тобто під слово, яке відповідає на питання «хто?» або «що?» одну риску, а під присудок, тобто під слово, яке відповідає на питання «що робить?», – дві. Коли учень таким чином підкреслить граматичну основу, то пройде на наступний етап вправи.
Учень/учениця:
- визначає кількість слів у реченні з 3-5 слів;
- складає прості речення (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови;
- виконує дії з деформованими реченнями шляхом додавання або вилучення слів відповідно до завдання.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- створює, розширює доповнює і перегруповує речення;
- виявляє головні члени речення, розрізнює завершені і незавершені речення;
- відрізняє речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, окличні).
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.