Дитина вже знає, що речення можуть бути різними за метою висловлювання: розповідні, питальні та спонукальні. При цьому кожен вид відрізняється не лише особливими словами і їхнім порядком, а й пунктуаційними знаками, що знаходяться на їх кінці. Проте варіацій можливих інтонацій набагато більше, ніж видів за метою висловлювання. Фактично, будь-яка емоція передається через інтонацію. Ух оді виконання цього завдання дитина тренуватиметься визначати емоцію за написаним реченням. На екрані перед учнем міститься нове для кожного наступного етапу вправи речення. Під ним є кілька смайликів, і кожен підписано, адже всі вони показують різні емоції. Слова, якими підписано смайлики, ці емоції називають, щоб дитина точно не заплуталась. Завдання ,яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб вибрати той смайлик, що передає емоцію мовця, який це речення використовує. Для виконання даного завдання дитина має прочитати речення вголос, правильно виконавши усну передачу всіх пунктуаційних знаків, роблячи відповідні смислові акценти. Крім того, орієнтуватись треба й за лексичним значенням слів, адже, наприклад, якщо в реченні є «будь-ласка», то воно, скоріше за все, виражає прохання. Якщо ж орієнтуватись суто за писемними символами дитині ще важко, то над реченням завжди є спеціальна кнопка. Коли дитина на неї натискає, то чує це речення, причому відтворюється воно у правильному емоційному наповненні.
Учень/учениця:
- характеризує речення за його основними ознаками;
- розрізняє на слух завершене і незавершене речення;
- виділяє на слух окремі речення у висловлюванні.
Учень/учениця:
- знає і дотримується правил вживання великої літери на початку речення та у власних назвах;
- правильно вживає розділові знаки у кінці речень відповідно до їхніх типів за метою висловлювання;
- відрізняє на слух інтонацію розповідних, питальних і спонукальних речень; речень, у яких виражено сильні почуття (з додатковою окличною інтонацією);
- розуміє зміст почутого та/або прочитаного речення відносно до запропонованого малюнка.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- створює, розширює доповнює і перегруповує речення;
- виявляє головні члени речення, розрізнює завершені і незавершені речення;
- відрізняє речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, окличні).
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.