Надлишок слів у реченні є шкідливим для його змісту, адже зайві слова перешкоджають правильному розумінню того повідомлення, що міститься у тексті. Проте ще гіршим є брак слів. Якщо хоча б одного з них нема, важко зрозуміти, про що взагалі йшлося в реченні. У ході виконання даного завдання дитина тренуватиметься знаходити пропущене слово. На екрані перед учнем міститься речення – нове для кожного наступного етапу вправи. У ньому одне зі слів є пропущеним. На його місці порожня ділянка. Під реченням міститься кілька ілюстрацій, що зображують різні обʼєкти. Дитина уважно читає речення і розуміє за його контекстом, що за слово мало б бути на порожньому місці. Після цього залишається тільки вибрати той малюнок, що зображує предмет, який цим потрібним словом називається. Отже, виконуючи це завдання, дитина тренується працювати з реченнями у досить своєрідній манері: не через самі лише слова, й із включенням візуальних образів. З одного боку, малюнки (а на кожному етапі їх багато, адже кожен варіант відповіді – це, по суті, окрема ілюстрація) є гарним доповненням для вправи, адже вони урізноманітнюють візуальний ряд. З іншого боку, їх наявність стимулює концентрацію дитини, адже вона не просто вибирає слова, вона згадує назву кожного зображеного предмета. Таким чином, учню доводиться докладати більше зусиль для опрацювання картинок, ніж якщо б варіантами були просто написані літерами слова. Коли дитина вибирає правильний малюнок, то потрібне слово зʼявляєтсья на своєму місці, і учень проходить на наступний етап до нового речення.
Учень/учениця:
- доповнює речення 1-2 словами за змістом, вибираючи із запропонованих або за поданими питаннями.
Учень/учениця:
- визначає кількість слів у реченні з 3-5 слів;
- складає прості речення (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови;
- виконує дії з деформованими реченнями шляхом додавання або вилучення слів відповідно до завдання.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- створює, розширює доповнює і перегруповує речення;
- виявляє головні члени речення, розрізнює завершені і незавершені речення;
- відрізняє речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, окличні).
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.