Речення – основна одиниця мови не лише тому, що з його допомогою можна виразити закінчену думку, а тому, що саме за допомогою речень люди спілкуються. Здебільшого спілкування приймає вигляд обміну репліками: перший мовець питає, інший відповідає на питання, розповідає про щось. Так завʼязується бесіда, яка на письмі приймає особливу форму діалогу. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з діалогом як з особливим способом використання речень для комунікації. На екрані перед учнем міститься діалог – новий для кожного наступного етапу. Спочатку дитина має уважно роздивитись, як він будується, запамʼятати, що перед реплікою іншого мовця має бути тире, а також те, що кожна репліка пишеться з нового рядка, тому, оскільки у цьому завданні є правило «одна репліка – одне речення», діалог має форму стовпчика. Репліки знаходяться спочатку у хаотичному порядку. Завдання, що ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб розмістити їх правильно – щоб вони уторили змістовний та цілісний діалог. Досягти цього неважко. Учень має спочатку зрозуміти, про що взагалі розмовляють умовні персонажі. Після цього досить легко виявити першу фразу, а за нею – другу, яка є відповіддю на питання або коментарем. Після цього залишиться визначитись з місцем для ще однієї пари реплік, але завдяки тому, що вони повʼязаін між собою за сенсом, зробити це досить легко. Коли дитина таким чином відтворить діалог, то пройде на наступний етап завдання, не репліки будуть вже іншими.
Учень/учениця:
- характеризує речення за його основними ознаками;
- розрізняє на слух завершене і незавершене речення;
- виділяє на слух окремі речення у висловлюванні.
Учень/учениця:
- знає і дотримується правил вживання великої літери на початку речення та у власних назвах;
- правильно вживає розділові знаки у кінці речень відповідно до їхніх типів за метою висловлювання;
- відрізняє на слух інтонацію розповідних, питальних і спонукальних речень; речень, у яких виражено сильні почуття (з додатковою окличною інтонацією);
- розуміє зміст почутого та/або прочитаного речення відносно до запропонованого малюнка.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/ учениця:
- розуміє, що діалог – це розмова двох чи більше осіб, і вставляє репліки за змістом.
- створює діалог на задану тему – 3-4 репліки для двох учасників без урахування вступних і прикінцевих етикетних формул;
- використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету.
Учень/учениця:
- правильно використовує розділові знаки у звертаннях.
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.