Опис завдання
Найбільш рідкісними є речення, на кінці яких ставиться знак оклику. Проте роль окличних речень особлива. З їхньою допомогою на письмі виражається особливий наголос, який робить мовець, та на його емоціях, саме окличні речення використовуються для спонукальних конструкцій. Ці особливі речення мають на меті змусити або просто надати мотивацію до дії, прикликати людей до чогось. Відтак вони мають особливий склад, зокрема, спеціальні дієслова. У ході виконання цього завдання дитина працюватиме саме з цією особливою групою окличних речень. На екрані перед дитиною міститься каркас такого речення – нового для кожного наступного етапу вправи. У ньому, не дивлячись на смислові розбіжності, завжди бракує одного й того самого компонента – спонукального дієслова. Дитина має вибрати його з-поміж кількох варіантів слів, що знаходяться під каркасом. Коли дитина вибере його, то це слово зʼявиться на своєму місці у реченні. Таким чином учень доповнить каркас і зробить речення цілісним, тож зможе оцінити його спонукальну дію. Після цього почнеться наступний етап вправи. Важливо, що дитина має звертати увагу на різні особливості варіантів під час вибору. Наприклад, якщо це слово є першим, то воно має починатись з великої літери, а також має підходити лексично і граматично до інших слів згідно з контекстом фрази. Поряд з реченням міститься кілька ілюстрацій, які сюжетно з ним повʼязані.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- характеризує речення за його основними ознаками;
- розрізняє на слух завершене і незавершене речення;
- виділяє на слух окремі речення у висловлюванні.
Учень/учениця:
- знає і дотримується правил вживання великої літери на початку речення та у власних назвах;
- правильно вживає розділові знаки у кінці речень відповідно до їхніх типів за метою висловлювання;
- відрізняє на слух інтонацію розповідних, питальних і спонукальних речень; речень, у яких виражено сильні почуття (з додатковою окличною інтонацією);
- розуміє зміст почутого та/або прочитаного речення відносно до запропонованого малюнка.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.
Учень/учениця:
- створює, розширює доповнює і перегруповує речення;
- виявляє головні члени речення, розрізнює завершені і незавершені речення;
- відрізняє речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, окличні).
Учень/учениця:
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
