Вибираємо розділовий знак для завершення речення

Коли дитина починає працювати з реченнями, то окрім різних граматичних структур та тем, стикається також з пунктуацією, тобто з розділом науки про мову, що вивчає розділові знаки. У ході виконання даного завдання дитина вивчить ті з них, які ставляться на кінці речення. В українській мові варіантів для цих знаків є небагато – всього лише три: крапка, знак оклику та знак запитання. В залежності від тої ролі, яку грає це речення у спілкуванні, змінюється і знак на кінці. Крапка ставиться у більшості випадків, наприклад, коли речення інформує, описує або називає щось чи когось. Знак питання ставиться тоді, коли речення не інформує, а навпаки – використовується для того, щоб мовець дізнався про щось. Нарешті, знак оклику використовується у випадках, коли речення має до чогось схилити тих, хто його чує, або якщо мовець відчував особливий накал емоцій. На екрані перед дитиною міститься три речення. На кожному етапі завдання буде нова трійця. Всі вони різні, хоча й обʼєднані спільною темою. Одне речення повідомляє, інше – питає, третє – закликає до дій. У іншій робочій зоні, поряд з ілюстрацією, що тематично обʼєднує ці три речення, міститься набір з пунктуаційних знаків: крапка, знак оклику та знак питання. Дитина має перемістити їх відповідно до своїх речень. Для цього учень має проаналізувати ці речення, зрозуміти мету використання кожного, а також – запамʼятати специфіку використаних слів. Коли дитина завершує речення, то проходить на наступний етап вправи. Завдяки цьому завданню дитина тренується впізнавати речення різного виду не лише за змістом, а й за такими ознаками, як порядок слів, котрий відрізняється у питальних речень.