Нещодавно на нашій навчальній платформі почав свою роботу новий рівень — завдання з української мови для учнів 8-го класу. Хочемо поговорити про нього більш докладно — зокрема, про вправи, що увійшли до курсу, а також про рівень загалом. Тож не будемо гаяти часу!

    Головне:

    Вправи у цьому курсі створені для учнів 13-14 років, але також будуть корисними для школярів 7 та 9 класів — для ознайомлення з майбутніми темами та повторення пройденого відповідно.

    Курс містить 297 вправ, які розділено на 25 тем. Головна риса цього курсу — цілісність, яка досягається завдяки взаємозв’язку між різними темами та напрямками вивчення. Рівень знань з української мови після проходження всіх вправ зросте не з окремих тем, а загалом, всебічно. Це можливо за допомогою вдало підібраних завдань. Ті з них, що присвячені новим темам, знайомлять з основними їхніми тонкощами та надають головне — розуміння бази. Ті ж вправи, що стосуються вже знаних тем (наприклад, частин мови), роблять знання більш глибокими.

    Крім того, важливою рисою цього рівня є акцент на вільному використанні вже відомих мовних категорій. Наприклад, учень знає, що у більшості випадків підметом є іменник у називному відмінку. Однак це не обов’язково, адже граматична роль слова визначається його значенням у конкретному контексті. Відтак речення, де підметом є дієслово, перетворюються з малозрозумілих винятків на цілком прийнятну норму. Лексичні одиниці, сталі вирази, особливі форми різних частин мови, члени речення — після роботи над цим курсом завдань учень навчиться з усім цим працювати дійсно вільно, адже отримає розуміння кожної теми та зв’язку між ними.

    Є завдання, що присвячені більш глибокому вивченню теми (позначені помаранчевим прапорцем), а також такі, що створені тільки за міжнародним стандартом (позначені прапорцем зеленого кольору). Всі вправи визначені стандартами МОН України і тому чудово підходять як додатковий матеріал під час вивчення програми 8-го класу.

    Традиційно:

    Кожна успішно пройдена тема — новий етап на шляху вивчення мови. Це досягнення відмічається символічними, але приємними нагородами і подарунками, серед яких є цікаві ігри — спосіб відволіктися та відпочити.

    А тепер докладніше про основні теми:

    Розрізняємо словосполучення з прямим/переносним значенням

    Це одне з перших завдань, яке відразу задає тон всій роботі з мовними одиницями. Зверніть увагу: розрізняти тип значення потрібно не для поодиноких слів, а цілих словосполучень, адже саме комбінації мовних одиниць надають їм більшої варіативності та смислового багатства. Які ж з відтінків сенсу можна назвати прямим значенням слова, які — переносним? Пройшовши це завдання, учень навчиться давати відповідь на це питання для будь-яких словосполучень.

     Розрізняємо багатозначні слова і омоніми

     Ще одна вправа з лексикології, але цього разу вона звертається до більш розповсюдженого питання. Слова, що мають однакове написання, але різні значення, можуть не бути пов’язані між собою зовсім — і тоді це омоніми; або ж між ними є історичний і навіть смисловий зв’язок, і тоді це багатозначне слово з кількома відтінками. Здається, що різниця між цими явищами легко вловима, але тільки практика, яку надає ця вправа, дозволить позбавитися від помилок у такому розрізненні, які допускають і дорослі.

     Вибираємо доречний заголовок-фразеологізм до тексту

    Це завдання з теми «Фразеологія» є не просто ще одним способом опрацювати тему. Із фразеологізмами учень знайомий давно і знає, що кожен такий вираз — це стала структура, яка містить слова у певній, конкретно визначеній формі. Значення фразеологізму тотожне значенню одного певного слова і як словосполучення не розглядається. Все це учень знає, але крім теоретичної бази, практику у роботі з фразеологізмами школяр отримує рідко. Це завдання виправляє ситуацію, оскільки дозволяє поєднати традиційний текст із фразеологізмами у максимально коректний та вдалий спосіб, адже заголовок тексту дійсно має бути влучним, яскравим та образним, і водночас він мусить залишатися лаконічним.

    Розподіляємо прислівник

    Прислівник — самостійна частина мови, що не змінюється граматично. У прислівника немає закінчення, як і граматичних змінних категорій. Хоча ці слова належать до дієслівної групи, причина цього лише смислова — прислівник дійсно здебільшого характеризує дію або стан і тільки зрідка — іншу якість. Відтак прислівник майже завжди пов’язується з дієсловом, але ані категорії, часу, ані особи він не має. Однак прислівник компенсує це великою кількістю різновидів: є такі, що характеризують дію за часом, місцем, способом, якістю тощо. Якщо раніше учень вивчав ці категорії окремо, то це завдання дозволяє опрацювати їх загалом, адже школяр вже з ними знайомий. А такий спосіб роботи робить розуміння прислівників більш цілісним і узагальненим, тобто готує до практичного використання цих слів.

    Підбираємо спільний префікс до слів

    Це завдання чудово демонструє взаємозв’язок між різними темами мовознавства. Для успішного виконання вправи потрібно поєднати навички правопису зі знанням морфології. Префікс — частина слова, що стоїть перед коренем. Він може змінювати лексичне значення слова. Два префікси можуть істотно відрізнятися за значенням, навіть якщо відмінність між ними полягає тільки у одній літері.

    Знаходимо складений присудок та визначаємо його значення

    Це завдання з теми «Підмет та присудок» демонструє прагнення курсу до поглиблення вже відомої інформації. Учень знає: присудок є частиною граматичної основи речення. Але виконання цього завдання дозволяє зосередитися на більш детальній інформації про цей елемент висловлювання. Тепер школяр має змогу на практиці познайомитися з різними випадками складених присудків. А це дозволить ефективно працювати зі складеним присудком у будь-яких реченнях.

    Пояснюємо відокремлення прикладки у реченні

    Раніше школяр знав, що речення може бути простим і складним. У першому випадку є лише одна граматична основа, у другому — більше однієї. Однак речення будь-якого виду може бути ускладненим додатковими структурами. Це завдання з теми «Відокремлені члени речення» знайомить з ними, зокрема — з прикладками. Важливо, що робота тут відбувається на рівні поняттєвого розуміння. Зіштовхнувшись з чимось новим, учню потрібно не просто виконати механічний набір дій, а саме зрозуміти саму концепцію прикладки та пояснити причину її відокремлення. Це дуже важливо для того, щоб такі структури перетворилися на частину активного мовного арсеналу учня.

    Ділимо текст на абзаци

    Це завдання вже знайоме учню з попередніх років, але тут текст вже більш складний для аналізу та сприйняття. Мета виконання вправи є важливою, оскільки навчитися розділяти текст на абзаци можна лише в один спосіб — зрозумівши, як він ділиться на мікротеми, де закінчується зачин, починається основна частина, кульмінація, кінцівка. Такі тонкощі можна вловити тільки за однієї умови — якщо навчитися розуміти текст комплексно. А це важливо і для кращого розуміння літературних творів, і для спілкування, і для творчих пошуків учня.

    Страви народів світу

    За допомогою мови ми пізнаємо оточуючий світ, тож не дивно, що в курсі вправ, присвячених мовознавству, є також завдання, у процесі виконання яких школяр може дізнатися більше й кухню різних народів. Тут поєднується дві мети: опрацювання окремих лінгвістичних тем та пізнання нового за допомогою мови, розширення словникового запасу та спроба зацікавити учня у навколишньому світі з його різноманіттям.

    Визначаємо стиль, жанр і типи мовлення

    Текст — найбільша мовна одиниця. Він можна розібрати конкретно: знайти його тему, думку, розібрати на структурні частини та скласти план. Все це школяр робитиме у відповідному розділі, але це завдання дещо змінює масштаб опрацювання. Тут йдеться вже не про конкретні мовні одиниці, великі або малі, а про стиль мовлення як такий — про особливості різних способів вираження думки, про атрибути стилів, жанрів та типів мовлення. Вправа з дещо більш узагальненого розділу звертається до конкретних інструментів вираження цих тем і водночас дозволяє зрозуміти, в чому ж різниця між стилем, жанром і типом мовлення. Адже плутанина між ними — одна з головних помилок учнів не лише 8 класу, а й більш старшого віку. І це завдання дозволяє від такої помилки позбавитися.

    Поступово крокуючи від однієї теми до іншої, учень отримує більш чітке розуміння мови як системи і водночас — зможе потренуватися у практичних навичках використання цієї системи вільно, згідно з власним стилем, який зараз тільки народжується. Маємо надію, що тепер ви краще розумієте роль цього курсу. Залишається лише отримати всі переваги від створених уроків — за допомоогою практики! Тож заходьте та розпочинайте мандрівку між рівнями, завданнями, темами.

    Успіхів!