Відео: повторюємо й доповнюємо відомості про звертання
У цьому відео учні повторять, що таке звертання, яку роль воно виконує в реченні та як правильно вживати його в усному й писемному мовленні. Діти дізнаються, що звертання називає того, до кого звертаються, не є членом речення, вимовляється з особливою інтонацією та виділяється на письмі розділовими знаками. Учні також навчаться розрізняти поширені й непоширені звертання, дізнаються, якими частинами мови вони можуть бути виражені, і зрозуміють, чому правильне вживання звертань робить мовлення ввічливим, точним і виразним.
Теорія для дітей
У мовленні ми часто звертаємося до когось: запрошуємо, просимо, дякуємо, вітаємо, радимо або ставимо запитання. Для цього використовуємо звертання.
Звертання — це слово або сполука слів, що називає того, до кого звертаються.
Наприклад:
Мамо, допоможи мені.
Друзі, починаймо гру.
Весно, землею пройдися теплом.
У цих реченнях слова мамо, друзі, весно є звертаннями, бо вони називають особу або явище, до яких звернена мова.
Звертання не є членом речення. Воно не виконує ролі підмета, присудка, додатка, означення чи обставини. Його завдання — назвати того, до кого звертається мовець.
Наприклад:
Оленко, прочитай речення.
Слово Оленко — звертання, а прочитай — головне слово, яке виражає дію.
Поширені й непоширені звертання
Звертання бувають непоширені і поширені.
Непоширене звертання виражене одним словом.
Наприклад:
Сину, послухай.
Весно, приходь швидше.
Поширене звертання виражене групою слів.
Наприклад:
Мій дорогий друже, дякую тобі за допомогу.
Люба матусю, вітаю тебе зі святом.
Отже, якщо звертання складається лише з одного слова, воно непоширене. Якщо ж до нього входять залежні слова, таке звертання є поширеним.
Як можуть бути виражені звертання
Найчастіше звертання виражаються іменниками.
Здебільшого це іменники у кличному відмінку:
Тату, ходімо додому.
Пісне, лети світом!
Іноді звертання може бути виражене іменником у називному відмінку в значенні кличного. Такі форми теж трапляються в мовленні й текстах.
Крім іменників, звертання інколи можуть бути виражені й іншими частинами мови, наприклад:
- прикметником: Рідна, зачекай!
- числівником: Перший, відповідай!
У художніх творах автори іноді використовують особливі форми звертання для створення певного настрою або стилістичного ефекту.
Де може стояти звертання в реченні
Звертання може стояти:
- на початку речення:
Друзі, починаємо урок. - у середині речення:
Прийди до нас, весно, землю розбуди. - у кінці речення:
До побачення, учителю.
Розділові знаки при звертанні
На письмі звертання виділяється комами.
Якщо звертання стоїть на початку речення, кому ставимо після нього:
Оксано, принеси книжку.
Якщо звертання стоїть у середині речення, його виділяємо з обох боків комами:
Прийди до нас, весно, землю розбуди.
Якщо звертання стоїть у кінці речення, кому ставимо перед ним:
До нових зустрічей, друзі.
Якщо звертання вимовляється з сильним почуттям, після нього може стояти знак оклику:
Друзі! Будьмо уважні.
Як не сплутати звертання з підметом
Треба пам’ятати, що звертання лише називає того, до кого звертаються, а підмет називає того, хто виконує дію.
Порівняймо:
Марійка читає книжку.
Тут Марійка — підмет.
Марійко, прочитай книжку.
Тут Марійко — звертання.
Отже, щоб правильно знайти звертання, треба:
- прочитати речення;
- з’ясувати, чи є в ньому слово або сполука слів, що називає того, до кого звертаються;
- визначити, чи є це звертання поширеним чи непоширеним;
- звернути увагу на інтонацію та розділові знаки.
Звертання робить мовлення ввічливим, точним і виразним. Воно допомагає правильно будувати діалоги, листи, привітання, прохання та інші висловлювання.
Для батьків
Це відео допоможе дитині повторити й доповнити знання про звертання. Учень дізнається, що звертання називає того, до кого звертаються, не є членом речення, може стояти на початку, у середині або в кінці речення та виділяється на письмі комами або знаком оклику.
Особливу увагу в уроці приділено поширеним і непоширеним звертанням, а також способам їх вираження. Дитина навчиться розуміти, що звертання може бути виражене не лише іменником, а іноді й іншими словами, і зможе краще відрізняти звертання від інших членів речення.
