Триває наша подорож країною мови для учнів п’ятих класів. На минулому уроці ми повторили й доповнили відомості про прислівник. Учитель нагадав, що прислівник — це незмінна самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку іншої ознаки і відповідає на питання «Як?», «Де?», «Звідки?», «Наскільки?», «Якою мірою?» тощо. Він розповів, що в мовленні прислівники здебільшого пов’язані з дієсловами, характеризуючи дію. Також можуть повязуватися з прикметниками чи іншими прислівниками, слугуючи для вираження ознаки якості, міри або ступеня її вияву. Зрідка пов’язуються з іменниками. Учитель пояснив, що в українській мові прислівники є одною з найчисленніших груп і, описуючи дію чи стан предмета як процес, можуть називати спосіб дії, місце, час, причину, мету, міру і ступінь тощо. Ми також згадали, що на відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.
На сьогоднішньому уроці ми повторимо й доповнимо відомості про прийменник. Учитель нагадає, що прийменник — це службова частина мови, яка виражає відношення ознаки, дії чи стану до предмета або вiдношення мiж предметами. Ми з’ясуємо, що прийменник уточнює залежність іменника, числівника, займенника від інших слів мовленні й разом із ними вказує на об’єкт дії, напрямок, місце, час, причину, мету тощо. Учитель пояснить, що прийменники не мають самостійного лексичного значення і не є членами речення, проте спільно з відмінковими формами іменників, займенників, числівників прийменники можуть виражати різні відношення. Наприклад, просторові, часові, причинові тощо.