Ми й далі мандруємо країною мови й радо запрошуємо до подорожі учнів четвертих класів.
На минулому уроці ми повторили й доповнили раніше вивчений матеріал про дієслово. Учитель нагадав нам, що дієслово — це самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета як процес і в початковій формі відповідає на питання «Що робити?», «Що зробити?». Він також розповів, що дієслова мають чималу різноманітність морфологічних ознак. Зокрема, вони можуть змінюватися за часами, числами, особами, а в минулому часі й за родами. Послуговуючись зрозумілими прикладами, ми разом дослідили особливості й ознаки дієслів.
Сьогодні ж ми повторимо й доповнимо відомості про початкову форму дієслова. Учитель нагадає нам, що початковою формою дієслова є його неозначена форма, інфінітив. Він також пояснить, що український інфінітив є незмінною формою дієслова й має суфікс -ти (-ть). Ми згадаємо, що неозначена форма не вказує ні на час, ні на особу, ні на рід, ні на кількість виконавців дії. Вона просто іменує дію як таку. Учитель пояснить, що в початковій формі дієслово відповідає на питання «Що робити?», «Що зробити?». Відповідно, для того, щоби визначити початкову форму дієслова, треба поставити до нього такі питання.