Триває наша подорож країною мови для учнів п’ятих класів. На минулому уроці разом з Учителем ми повторили й доповнили відомості про закінчення. Учитель нагадав, що закінчення — це змінна значуща частина слова, яка виражає його грама­тичне значення, вказуючи на рід, число, відмінок, особу, час тощо, і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні. Також він розповів, що закінчення мають усі змінні самостійні частини мови, але іноді в початковій формі слова закінчення може бути нульовим. Учитель пояснив, що нульове закінчення не позначається літерою і не виражається звуком, але про його існування можна зробити висновок, порівнюючи різні форми слова. Він зробив наголос на тому, що треба усвідомлювти різницю між нульовим закінченням і його відсутністю. І ще раз нагадав, що незмінні частини мови не мають закінчень.

На сьогоднішньому уроці ми повторимо й доповнимо відомості про префікс. Учитель нагадає, що префікс — це частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком у значен­ні. Він пояснить, що в українській мові префікси переважно є словотвірними, тобто такими, що беруть участь у творенні нових слів. Він також розповість, що зазвичай у слові буває один префікс, але часом їх може бути декілька. Два префікси й більше, окрім зміни значення можуть надавати словам додаткового емоційного забарвлення, відтінків експресії, перебільшення, урочистості тощо. Наприкінці уроку Вчитель торкнеться випадків, у яких треба відрізняти префікси від прийменників, аби уникнути помилок під час написання. І надасть кілька рекомендацій, як це зробити.