Сподіваємось, що ви вже знаєте про те, що на нашому порталі з’явився новий рівень з Української мови. Тепер для п’ятикласників! Отож, за традицією, пропонуємо разом поглянути на особливості рівня та найцікавіші вправи.

    Загальна інформація:

    П’ятий клас створений для дітей 10-11 років, які навчаються у середній школі. Вік школяра може відрізнятися залежно від його рівня підготовки та вміння засвоювати нову інформацію. Так, курс може стати корисним і для учнів 4 класу, що значно випереджають шкільну програму, і для шестикласників, які прагнуть надолужити свої знання.

    5 клас з Української мови складається із 25 окремих розділів, які разом становлять понад 266 завдань у рівні. Кожен урок — це окремий всесвіт із новими персонажами, цікавими завданнями та необхідними знаннями.

    Які розділи та завдання зустрінуться?

    1. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Розділ, який ще раз нагадає учню, із чого складаються слова, які є особливості поділу на склади та як правильно наголошувати слова. Під час написання тексту особливо важливо вміти переносити слова правильним чином, для цього необхідно знатися на правилах поділу слів на склади. Крім того, уроки націлені на те, щоб пропрацювати з дитиною складні випадки наголосу.

    А.22 Дописуємо речення, використовуючи правила милозвучності

     Українська мова вважається однією із наймилозвучніших мов у світі. Щоб підтримувати цей статус, необхідно враховувати певні правила милозвучності. Наприклад, з прийменниками «у», «в», «і», «й», «та». Учень п’ятого класу має легко визначати, який з них можна вживати у речені для красивого звучання. У цьому уроці діти зможуть потренуватися розставляти конструкції в реченні.

    Під час кожного етапу завдання на екрані перед учнем з’являтиметься нове речення із пропущеним прийменником або сполучником. Завдання дитини — проаналізувати, що додати в речення, щоб воно зберегло свою милозвучність. Важливо, щоб школяр покладався не тільки на загальні правила, а й на власні відчуття мови.

    А.26 Рахуємо кількість звуків та букв

    Звуки та літери — далеко не нове поняття для учня п’ятого класу. Вже з молодшої школи малюки знають те, що слово складається із менших частинок — звуків. Однак, кількість звуків та букв у слові не завжди є однаковою. Варто враховувати подвоєння літер, пом’якшення або вживання апострофів перед я, ю, є, ї тощо.

    Подібний урок не стане чимось новим для школяра. Завдання націлене на те, щоб поліпшити та поглибити вміння дитини орієнтуватися у складних випадках вживання літер та звуків. На цьому етапі п’ятикласник зустрінеться виключно із незвичайними, складними випадками, коли кількість літер обов’язково буде відрізнятися від кількості звуків. Тож, необхідно бути уважними та вкрай обережними перед тим, як вказувати показники на місці порожнини.

    2. Будова слова. Словотвір.

    Вона ж морфологія. Ця тема створена для того, щоб розібратися у будові слова. Як відомо, в українській мові існує багато морфем, як-от корені, суфікси, префікси, афікси тощо. Завдання дитини — навчитися орієнтуватися у них для того, щоб вміти створювати нові слова. Знання цієї теми дає дитині ключ до значення новостворених слів.

    Б.7 Розподіляємо слова з/без префіксів

    У цьому уроці дитина зможе потренуватися у вживанні такої морфеми як префікс. Важливо розуміти, що префікс ставиться перед коренем та дещо змінює його лексичне значення, впливаючи на слово загалом. Крім того, учень має знати, що слово не завжди може мати префікс, але абсолютно завжди у його складі є така морфема як корінь. Тому варто відрізняти слова, у яких наявні префікси, а які починаються відразу із кореня.

    Отже, у цій вправі дитина бачить перед собою дві дошки, між якими є слова із префіксами та без них. Головне завдання — перемістити слова з префіксами на жовту дошку, а без префіксів - на зелену. Після того, як учень вирішить, що впорався із завданням правильно, він має натиснути на кнопку «Готово». Якщо помилок у відповіді немає, то школяр може переходити на новий етап завдання.

    Г.12 Утворюємо зменшено-пестливі слова

    Для української мови характерна ніжність та лагідність мовлення. Справа тут не тільки у милозвучності, а й у будові слів. Деякі морфеми (наприклад, суфікси) здатні робити нашу мову більш лагідною за рахунок пом’якшення слова та його змісту. Саме так в українській мові утворюються зменшено-пестливі слова. І хоча здається, що при додаванні суфіксів зміст не стає новим, однак, він отримує нове лексичне забарвлення та насичує мову.

    Під час проходження цього уроку дитині доведеться працювати із такими суфіксами, як-от -еньк-, -есеньк-. Від початкової форми прикметника потрібно буде утворити зменшено-пестливу. Допоможуть у цьому вже відомі морфеми. Після того, як школяр впише у порожнини правильні відповіді, він може натиснути на кнопку «Готово» та перевірити, наскільки правильно впорався зі своїм завданням.

    3. Частини мови. Це велика тема, у якій ми окремо розглянемо особливості самостійних та службових частин мови. Детальне пропрацювання іменників, дієслів, прикметників або сполучників дозволить дитині зосередитись на конкретних аспектах саме цієї частини мови, починаючи від написання дієслів із часткою «не» й закінчуючи вживанням розділових знаків у реченнях зі сполучниками. Ця тема є обов'язковим повторенням і закріпленням знань, отриманих у молодшій школіі. Основна її необхідність — це стандарти common core.

    Д.16 Вибираємо форми кличного відмінку іменників

    Іменник — це самостійна частина мови, яка вказує на назву предмета або особи. Він має значну кількість характеристик, починаючи від категорії роду до відмінкових форм. Особливо хочеться звернути увагу на кличний відмінок іменників. Кличний відмінок — сьомий із семи можливих відмінків граматики української мови. Останнім він є не просто так: маючи досить вузьку специфікацію, кличний відмінок утворюється рідко, та не всі іменники його мають. Незважаючи на те, що цей відмінок є досить рідким, однак, він все ще актуальний та поширений в українській мові. Важливо вміти правильно утворювати форми кличного відмінка іменників, оскільки помилки в них — звична справа.

     Для того, щоб школяр із самого дитинства запам’ятовував правильні форми кличного відмінка іменників, ми створили цей урок. Завдання, яке стоїть перед учнем, — вибрати із переліку поданих слів лише ті, що вже стоять у формі кличного відмінка. Потім — просто натиснути на них та перейти до кнопки «Готово». Якщо все виконано правильно, учень зможе перейти до нового етапу завдання.

    Є.5 Визначаємо часи дієслів

   

    Одна з найважливіших самостійних частин мови — це дієслово. Воно означає певну дію або стан. Крім того, йому притаманне таке поняття як часи. Минулий, теперішній та майбутній. Минулий час означає дію, яка відбулась до моменту мовлення. Теперішній час означає дію, яка відбувається під час цього моменту. Майбутній час означає дію, яка почнеться після моменту мовлення. П’ятикласники вже знають про їхнє існування, а тому це не стане несподіванкою.

    Цей урок ще раз потренує вміння учнів орієнтуватися на часах дієслів. На екрані школяр побачить перед собою планшет із чотирма дієсловами. Усі вони мають різні часи. Біля кожного слова є пуста клітинка. У неї потрібно буде поставити одне з яблук, які знаходяться під словами. Яке саме — розкаже наша підказка (якщо натиснути на знак питання). Так, червоне яблуко буде позначати теперішній час, жовте — минулий, а зелене — майбутній час. Коли учень розставить яблучка до кожного дієслова, він має натиснути на кнопку «Готово», після чого перейде до нової кількості дієслів.

    4. Лексикологія. Великий розділ, який спрямований на розширення словникового запасу учня. Під час проходження цього розділу школяр зустрінеться з такими термінами, як-от омоніми, антоніми, синоніми, багатозначні та однозначні слова, пароніми, іншомовні та професійні слова тощо. Тут також можна говорити і про розділ «Фразеологія», який навчить учня відрізняти сталі вислови від фразеологізмів. Така насичена кількість нових слів та виразів допоможе дитині краще орієнтуватися у щоденному потоці інформації та розширить світогляд школяра.

    З.13 Складаємо словосполучення з омонімами

    Омоніми — це слова, які звучать однаково, але мають зовсім різне значення: кран (механізм для підіймання й переміщення вантажів) і кран (трубка з закривкою, якою перекриваємо воду, газ тощо). Опрацювати омонімію найлегше та найефективніше за допомогою контексту. Це означає, що омоніми, попри однаковість та схожість звучання, мають абсолютно різне значення, а тому і використовуються в різних текстах, словосполученнях, реченнях.

    Конкретно у цьому уроці учень побачить перед собою два телефони, на яких є по два словосполучення. Одне слово (спільне для обох словосполучень) — пропущене. Під телефонами є по три варіанти слів, які зможуть доповнити фразу. Завдання школяра — вибрати одне із цих слів, щоб словосполучення стали повними. Завдяки цій вправі дитина побачить, яким чином одне слово може набувати одразу декілька лексичних забарвлень.

    З.20 Розрізняємо неологізми та застарілі слова

    Українська мова багата на різноманітні неологізми, застарілі слова, омоніми, пароніми, багатозначні слова, діалекти тощо. Отож, п’ятикласник має орієнтуватися і у пасивній, і у активній лексиці мови.

    Неологізми — це новостворені слова, словосполучення, що з'явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з'являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. Колись неологізмом був «комп’ютер», а тепер це стало загальновживаним словом. Застарілі слова, як і неологізми, належать до пасивної лексики. У процесі історичного розвитку словниковий склад кожної мови зазнає різних змін. Одні слова перестають бути загальновживаними, зрозумілими для носіїв мови, і поступово виходять з ужитку.

    Для того, щоб учню було простіше розуміти неологізми та застарілі слова, ми присвятили окремий урок цій темі. На екрані перед собою школяр побачить два аркуші та слова між ними. Головне завдання — згрупувати в одній частині неологізми, а в іншій — застарілі слова. Коли мета буде виконана, можна натиснути кнопку «Готово». Якщо все правильно, то дитина переходить до наступного етапу уроку.

    З.18 Добираємо до слів іншомовного походження українські відповідники

    Переймати нові слова із інших мов — це нормальне явище. Однак, для того, щоб не загубити власну автентичність, необхідно не забувати й про суто українські слова.

    Цей урок допоможе учню віднайти українські відповідники до іншомовних слів з аналогічним значенням. Завдання покликане доповнити словниковий запас учня і показати, що найчастіше використання слів іншомовного походження не таке вже й доцільне. Навіть більше, з українським словом фраза буде звучати більш ємко і барвисто.

    На екрані перед школярем є ціле речення із пропущеним словом. Далі йде пояснення цього слова. Завдання дитини — зрозуміти, яке слово відсутнє (з переліку під реченням), а потім — натиснути на нього. Якщо все правильно, то можна переходити до наступних етапів вправи.

    И.4 Перетворюємо словосполучення у фразеологізми

    Для того, щоб українська мова була більш насиченою та красивою, у ній існують прислів’я, приказки, сталі вирази та фразеологізми. У цьому уроці ми хочемо звернутися до останніх. Фразеологізми (фразеологічні звороти) — стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні. Фразеологізм — неподільне, стійке словосполучення, яке можна замінити синонімічним словом. У реченні фразеологізм — це один член речення.

    Учні повинні мати певний лексичний запас із фразеологізмів для того, щоб їхня мова була більш різноманітною. На екрані перед собою школяр бачить два фразеологізми, з одним спільним словом (наприклад, «волосся»). У другому фразеологізмі відсутнє одне слово. Щоб зрозуміти, яке саме потрібно вставити, під словосполученнями є три варіанти відповіді. Лише одна доповнить словосполучення так, щоб у результаті утворився фразеологізм. Учень натискає на обране слово, а потім переходить до кнопки «Готово». Якщо все виконано правильно, то можна переходити до нових фразеологізмів.

    5. Типи речень. Цей розділ розповість дитині, що в українській мові можуть існувати більш складні речення, які складаються із декількох граматичних основ. Учні навчаться розставляти сполучники та розділові знаки, а також будуватимуть схеми складних речень.

    Н.2 Визначаємо граматичні основи у складному реченні

    Як відомо, в українській мові існують два види речень: прості та складні. Відрізняються вони тим, що останні мають кілька граматичних основ, а тому ускладнені сполучниками, прийменниками та розділовими знаками. Досить часто визначення граматичних основ у складному реченні здатне викликати паніку у дитини. Адже з кожним роком та класом складність речень збільшується, що впливає на здатність вдало розпізнавати усі члени речення.

    Цей урок створено для того, щоб навчити школяра орієнтуватися у граматичній основі речення, легко знаходити підмети та присудки. Завдяки подібному вмінню учень не буде більше плутатися у розділових знаках кожного речення. На екрані дитина бачить планшет із реченням. Воно — складне. Завдання, яке ставиться перед учнем, — підкреслити граматичні основи у реченні. Для цього спочатку потрібно вибрати позначку (наприклад, для підмета — одне підкреслення), а далі натиснути на те слово, яке дитина визначить як підмет. Останній крок — натиснути кнопку «Готово».

    6. Будова і структура тексту. План тексту. Досить важливий розділ, який вивчає визначення тексту, його основні ознаки, відмінності тексту від висловлення; пояснює особливості будови; навчає визначати тему та основну думку готового тексту, складати простий план; виділяє ключові слова, аналізуває будову; розрізняє тексти за належністю до певного типу мовлення, складає або відновлюває текст, додержуючись змістової та композиційної єдності; здійснює вибірковий переказ тексту визначеного типу.

    Сюди ж варто додати й аудіювання. Учень повинен вміти: розрізняти на слух мовні одиниці: слова, словосполучення, речення; виявляти на слух одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови або узгодження складових; слухати і розуміти усне висловлювання; фіксувати початок і кінець, визначати на слух кількість речень та слів у тексті; відповідати на запитання за змістом прослуханого; демонструвати розуміння прослуханого тексту, виконуючи з ним навчальні дії.

    С.4 З’ясовуємо тему тексту

    Тема тексту — це досить важлива його характеристика. Як правило, тема збігається із заголовком. Однак, вона не може замінити висновок. Як і назва книги, тема має говорити про те, про що буде йти мова у самому тексті. Іншими словами - це головна його думка, ідея, яка читається одразу. Подібні завдання зустрінуться п’ятикласникам і через 6 років, на ЗНО, коли їм потрібно буде прочитати великий шматок тексту та виділити з нього одну головну думку — тему. Тому вже час починати підготовку!

    У цій вправі школяр побачить перед собою зовсім невеликий текст із двох-трьох речень. Завдання, що ставиться перед дитиною, — прочитати цей текст та створити заголовок із пари слів. Який саме буде заголовок, учню підкаже зміст тексту та логічне мислення. Потрібно просто уважно вчитатися та виділити основну думку. Після цього — натиснути на два необхідних слова. Коли завдання буде виконане, можна переходити до наступного етапу завдання.

     Т.8 Визначаємо тип і заголовок прослуханого тексту

    На уроках мови варто тренувати не тільки такий вид діяльності як читання, а й слухання-розуміння інформації (аудіювання). Уміння слухати й розуміти усне мовлення лежить в основі розвитку навичок говоріння, читання, письма. У сучасних умовах, коли відбувається збільшення обсягів інформації, виникає потреба у швидкому і точному сприйманні усного мовлення, розумінні прослуханого, вмінні зосереджувати довільну увагу впродовж більш тривалих відрізків часу. Все це зумовлює необхідність удосконалювати навичку слухання і розуміння (аудіювання).

    Учнів необхідно вчити стежити за розвитком думки, адекватно сприймати інформацію, помічати в тексті слова, важливі для розуміння висловлювання, виділяти певні факти, усвідомлювати зміст прослуханого тексту, зважаючи на загальний тон, тембр, темп, силу голосу того, хто озвучує текст.

    Для того, щоб практикувати подібні навички, ми створили окремий розділ — «Аудіювання». Він включає значну кількість різноманітних завдань, що націлені на розуміння та аудіосприйняття текстів. В уроці «Визначаємо тип та заголовок прослуханого тексту» учень повинен буде прослухати невеликий текст, визначити його тип (опис, роздум або розповідь) та вибрати найкращий заголовок до прослуханого тексту.

    У.2 Унікальні явища природи

    Цей урок також входить у категорію «Текст». Основна його мета — розширити кругозір учня, розповідаючи йому про дивовижні явища природи. Цікаво, що про значну кількість цих зашифрованих див знає не кожний дорослий! Однак, є невеличка проблема — для того, щоб прочитати цей текст повністю, його потрібно відновити відповідно до правил структурування тексту. А для того, щоб дізнатися, про яке явище йде мова, необхідно буде розшифрувати його назву, скориставшись спеціальним ключем. Підказка до того, як саме проходити вправу, знаходиться біля завдання (треба натиснути на знак питання).

    Завдяки цьому року учень не тільки ще раз потренується у структуруванні текстів, а й відчує себе справжнім Шерлоком, розшифровуючи приховані назви!

    7. Важливою частиною курсу Українська мова 5 клас є прикінцеві розділи. Окрім того, що вони формують соціально-культурні та діяльнісні компетентності учнів, вони також складаються із навчальних аспектів. Оскільки кожен урок, окрім загальноосвітніх матеріалів, пропонує певні навчальні дії зі словом, реченням, текстом та діалогом.

    Ф.6 Курс юного парамедика

    Подібна вправа належить до розділу «Я і суспільство». Вона говорить про вкрай важливу суспільну справу — надання першої медичної допомоги. Завдяки подібним завданням школяр сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети.

    Дитина формує ціннісну позицію щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізму у сприйманні світу.

    У цьому уроці учню потрібно буде відновити діалог. А саме — його порядок. Після чого треба дати відповідь на останню репліку. Якщо учень зробив усе правильно, він може переходити до наступного етапу.

    Як бачите, 5 клас з Української мови неймовірно насичений. На учнів чекають найрізноманітніші вправи із різних тематик, яскраві персонажі та справжні нагороди. Сподіваємось, що нашим маленьким та дорослим користувачам він і справді стане до вподоби. Тож, нумо досліджувати!