Триває наша подорож країною мови для учнів п’ятих класів. На минулому уроці разом з Учителем ми досліджували явища синонімії та антонімії між фразеологізмами. Учитель розповів, що фразеологізми як носії цілісних значень можуть бути близькими чи протилежними за значенням одне одному чи повнозначним словам. Він пояснив, що синонімічні фразеологізми близькі, але не тотожні за своїм значенням, мають різну структуру, лексичний склад, відмінні за своєю стилістикою, можуть бути синонімами окремих повнозначних слів. А фразеологічні антоніми — це фразеологізми, що мають протилежне значення до слова або іншого сталого вислову. Учитель розповів також, що синонімічні фразеологізми можуть об’єднуватися в синонімічні ряди або входити до синонімічного ряду окремих повнозначних слів.
На сьогоднішньому уроці ми перейдемо до матеріалу про частини мови. Разом з Учителем ми повторимо й доповнимо відомості про іменник. Учитель нагадає, що іменник — це самостійна частина мови, яка називає предмет, явище чи істоту. Загальне лексичне значення іменника — це значення предмета, тобто всього, до чого можна поставити питання «Що?» або «Хто?». Учитель пояснить, що іменник — це єдина частина мови, яка називає буквально все. Іменники можуть позначати, зокрема, назви абстрактних властивостей і ознак, дій і станів, ознаки і властивості, і навіть числові поняття. Разом ми згадаємо також основні граматичні категорії іменника.