Триває наша подорож країною мови для учнів п’ятих класів. На минулому уроці ми досліджували уподібнення приголосних за м’якістю. Учитель розповів, що в українській мові тверді приголосні можуть набувати м’якого звучання в позиції перед м’якими чи пом’якшеними звуками. Учитель розглянув із нами основні випадки такого виду асиміляції та випадки, коли уподібнення не відбувається. За доброю традицією він нагадав нам кілька зручних мнемонічних фраз для якнайкращого запам’ятовування досліджених упродовж уроку приголосних.
Сьогодні ж ми познайомимося з уподібненням приголосних за місцем і способом творення. Учитель ще раз нагадає нам, що асиміляція — це явище, властиве тільки вимові. Воно не впливає на написання слів. Також він розповість, що шиплячі і свистячі приголосні утворюють своєрідні пари й уподібнюються один одному в потоці швидкого мовлення. І саме такий вид уподібнення називають асиміляцією за місцем і способом творення. Аби в нас не виникало сумнівів щодо правопису слів із таким видом уподібнення, Учитель підготував для нас добірку правил і цілий стос зрозумілих прикладів. І звісно, він не міг не поділитися з нами новими мнемонічними фразами.