Триває наша подорож країною мови для учнів п’ятих класів. На минулому уроці ми докладніше розглянули уподібнення приголосних за дзвінкістю та глухістю. Учитель пояснив, що уподібнення — це явище, що властиве тільки вимові. Воно не впливає на написання слів, але може викликати певні сумніви щодо правопису. Учитель розповів, що в українській мові дзвінкий приголосний завжди впливає своєю дзвінкістю на вимову попереднього глухого. Випадки ж уподібнення за глухістю, хоча й не властиві українській мові в тій самій мірі, проте часом трапляються в потоці швидкого мовлення. І здебільшого випадки такого уподібнення підпорядковуються певним правилам. Їх ми й розглянули впродовж уроку.
Сьогодні ж ми будемо досліджувати уподібнення приголосних за м’якістю. Учитель розповість, що в українській мові тверді приголосні можуть набувати м’якого звучання в позиції перед м’якими чи пом’якшеними звуками. Учитель розгляне з нами основні випадки такого виду асиміляції та випадки, коли уподібнення не відбувається. За доброю традицією він нагадає нам кілька зручних мнемонічних фраз для запам’ятовування досліджених упродовж уроку приголосних.