L.9.1.a. Частини мови
Учень/учениця:
- розуміє й пояснює функцію службових частин у лексичних конструкціях;
- розрізняє службові частини мови між собою;
- дотримується правил написання службових частин мови разом чи окремо;
- формує й використовує доконаний і недоконаний вид дієслова;
- змінює дієслова за часом, родом і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами;
- розрізняє й правильно використовує займенники, має уяву про розряди займенників, вживає їх у лексичних конструкціях;
- використовує загальновживані іменники, власні назви, відмінює іменники, виявляє близькі та протилежні за значенням, вживає їх у лексичних конструкціях;
- розрізняє й правильно вживає прислівники та прикметники;
- знає й правильно застосовує ступені порівняння прислівників;
- знає й правильно застосовує ступені порівняння прикметників, відмінює прикметники, правильно використовує їх за розрядами, вживає та розуміє лексичні конструкції з ними.
L.9.1.b. Синтаксичні конструкції
Учень/учениця:
- розрізняє і використовуйте різні типи словосполучень та речень, щоб передати конкретні значення та урізноманітнити текст;
- розуміє й пояснює різницю між словосполученням і реченням, реченням простим і складним та різними видами складних речень;
- аналізує будову словосполучень, види за способами вираження головного слова й підрядного зв’язку;
- використовує виражальні можливості речень вивчених видів у власному мовленні;
- розпізнає в тексті різні види передачі чужої мови, використовує їх із відповідною пунктуацією.
L.9.2. Розуміння загальних принципів уживання правил пунктуації й орфографії в усному й письмовому мовленні
Учень/учениця:
- розставляє розділові знаки в простих ускладнених реченнях та між частинами складного речення, обґрунтовує їхнє вживання відповідними правилами;
- знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- користується відповідними розділовими знаками в кінці речення для позначення його емоційного забарвлення й мети висловлювання;
- правильно використовує розділові знаки для позначення прямої мови, назв творів та цитат із тексту;
- вибирає прості, складносурядні або складнопідрядні речення, щоб відображати різну взаємодію між думками.
L.9.3. Лексикологія. Фразеологія. Пряме й переносне значення. Художні засоби виразності
Учень/учениця:
- розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме й переносне значення слів і фраз із використанням контекстних підказок;
- порівнює типи лексики за сферами вживання;
- розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
- демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів;
- визначає, аналізує та інтерпретує фігури мовлення в контексті;
- узагальнює або конкретизує поняття й значення, добирає влучні слова та фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- інтерпретує образну мову в контексті;
- розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв;
- використовує зв'язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.
L.9.4.а. Будова слова, як ключ до його значення
Учень/учениця:
- використовує загальновживані морфеми, як ключ до значення слова;
- використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів;
- змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова;
- розуміє й визначає значення спільнокореневих слів;
- використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їхнім злиттям, утворює нові слова цим способом.
L.9.4.b. Користування довідковими матеріалами для уточнення значень слів та фраз
Учень/учениця:
- звертається до загальних та спеціалізованих довідкових матеріалів (енциклопедій, словників, глосаріїв, тезаурусів), як друкованих, так і цифрових для визначення його точного змісту або приналежності до частин мови;
- визначає або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, використовуючи контекстні підказки, аналізуючи змістовні частини слів, а також звертаючись до загальних і спеціалізованих довідкових матеріалів;
- визначає або уточнює значення невідомих чи багатозначних слів та фраз на основі читання матеріалів для 9 класу, вибираючи з ряду запропонованих варіантів;
- використовує контекст (загальний зміст речення або абзацу, позицію слова або функцію в реченні) як підказку про значення слова або фрази;
- зноходить та використовує ряд загальних академічних і специфічних слів та словосполучень, достатніх для читання, письма, мовлення та слухання на рівні школи;
- демонструє незалежність у знаходженні довідкових матеріалів при зустрічі з невідомим терміном, важливим для розуміння або висловлювання;
- отримує та використовує точні загальнонаукові та специфічні визначення для певних слів та фраз;
- збирає визначення зі словників при розгляді слова або фрази, важливих для розуміння або висловлювання.
L.9.4.c. Розуміння зв’язків між словами, відтінків та нюансів у значенні слів
Учень/учениця
- розуміє та визначає взаємозв’язок між словами й використанням їх для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
- розуміє значення аналогій та метафор у контексті;
- розуміє значення та взаємозв’язок слів із протилежними та схожими, але не однаковими значеннями, співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
- визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням;
- розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами;
- має навички вираження емоційних та оціночних відтінків.
L.9.5. Користування словами та фразами, засвоєними в результаті читання чи прослуховування
Учень/учениця:
- знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми;
- виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.
RI.9. Усвідомлене прослуховування, читання й опрацювання текстів
Учень/учениця:
- наводить кілька точних фрагментів тексту, демонструючи аналіз тексту, висновки, зроблені з нього;
- визначає дві або більше центральних ідей у тексті та аналізує їхній розвиток, надає об'єктивне резюме тексту;
- усвідомлює значення слів і словосполучень, які використовуються в тексті, включно з образним, конотативним та технічним сенсами;
- аналізує вплив конкретного вибору слова на зміст і тон усього тексту;
- аналізує структуру організації тексту, включно з тим, як основні розділи сприяють розвитку цілого тексту;
- визначає точку зору або мету автора в тексті й аналізує, яким чином автор відокремлює свою позицію від позиції інших;
- порівнює й протиставляє текст з аудіоверсією тексту, аналізуючи втілення кожного суб'єкта порівняння;
- читає та осмислює науково-публіцистичну літературу в проміжку складності для 8-9 класів;
- використовує виразне мовлення, розділяє речення та думки інтонаційними паузами;
- наводить кілька уривків із тексту, демонструючи розуміння ключових думок і висновків, зроблених із тексту;
- визначає тему й основну думку та аналізує їхній розвиток протягом тексту;
- аналізує взаємодію окремих елементів твору.
