Учень/учениця:
— розуміє відмінність між різновидами аудіювання;
— розрізняє на слух мовні одиниці: слова, словосполучення, речення;
— виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови або узгодження складових, або відповідні зазначеним в завданні прикметам;
— слухає і розуміє усне висловлювання, фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень у тексті;
— знає особливості будови опису пам’ятки історії й культури;
— розпізнає вжиті в прослуханому тексті типи мовлення: розповідь, роздум, опис;
— розпізнає в тексті розповідного характеру опис пам’ятки історії та культури, аналізує його будову.
— відповідає на запитання за змістом прослуханого;
— демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії.
Стандарти
Мовленнєва змістова лінія
Cлухання та розуміння усного мовлення. Читання. Письмо. Говоріння.
Учень/учениця:
— знає визначення тексту;
— розрізняє стилі, жанри й типи мовлення;
— знає засоби міжфразового зв’язку в тексті;
— розрізняє тексти за стильовою належністю;
— визначає тип мовлення й жанр тексту;
— знаходить і характеризує засоби міжфразового зв’язку в тексті;
— складає план тексту;
— розуміє висловлення на дискусійну тему, покликаючись на логічні аргументи, приклади з різних інформаційних джерел.
Мовна змістова лінія
Текст. Речення. Слово. Звуки і букви. Склад. Наголос. Правопис.
Учень/учениця:
— самостійно формулює визначення поняття «морфологічна норма»;
— пояснює причини й закономірності вживання певних словоформ;
— обґрунтовує вибір написання слова, покликаючись на засвоєні морфологічні норми;
— усвідомлює зв’язок морфологічної норми з лексичним значенням слова;
— пояснює правопис окремих словоформ, узгодження та вживання їх через лексичне та граматичне значення їх;
— користується словниками, довідковою літературою та електронними ресурсами для перевірки та вдосконалення власного рівня засвоєння морфологічних норм;
— аналізує усні і письмові тексти з погляду додержання морфологічних норм;
— користується алгоритмами розрізнення омонімічних частин мови для нормативного вживання їх в усному і писемному мовленні;
— обирає нормативні варіанти вживання слів та обґрунтовує зроблений вибір.
-
Ставимо слова у відповідні форми
-
Вписуємо слова в таблицю
-
Визначаємо твірну та похідну основу в словах
-
Визначаємо слова з простими чи складними основами
-
Переносимо потрібні слова
-
Позначаємо постфікси у словах
-
Виділяємо корені в словах
-
Вибираємо рядок, у якому всі слова відповідають схемі
-
Розбираємо слова за будовою
-
Визначаємо способи словотворення
-
Встановлюємо відповідності
-
Визначаємо частини мови
-
Заповнюємо пропуски в колонках
-
Знаходимо помилки при утворенні форм родового відмінка
-
Ставимо словосполучення в орудному відмінку однини
-
Знаходимо прикметники, що перейшли в іменники
-
Розрізняємо прикметники за розрядами
-
Підбираємо правильні ступені порівняння прикметника в реченні
-
Повторюємо правопис складних прикметників
-
Визначаємо характеристики дієслів
-
Визначаємо правильні форми дієслів наказового способу
-
Повторюємо правопис та види дієслів
-
Дієприслівникова вікторина
-
Дієприкметникова вікторина
-
Розрізняємо займенники за розрядами
-
Відмінюємо займенники
-
Позначаємо час правильно
-
Поєднуємо числівники з іменниками правильно
-
Повторюємо правопис прислівників
-
Перекладаємо сполучення слів на українську мову
-
Розрізняємо сполучники за значенням
-
Визначаємо правопис сполучників
-
Вибираємо правильні характеристики часток
-
Повторюємо правопис частки «не» з іншими частинами мови
-
Даємо відповіді на питання про вигуки
-
Визначаємо форми та ступені порівняння прислівників
Учень/учениця:
— розуміє суть понять «синтаксична норма», «синтаксичне керування», «синтаксична помилка»;
— усвідомлює важливість синтаксичних умінь для розвитку мислення й мовлення;
— знає правила побудови складних речень;
— виявляє порушення синтаксичних зв’язків;
— уміє граматично правильно поєднувати слова в реченнях і словосполученнях;
— аналізує в тексті й реченнях приклади порушення синтаксичної норми;
— виявляє в реченнях порушення правил синтаксичного керування й узгодження.
-
Вибираємо рядок зі словосполученнями
-
Визначаємо головні слова в словосполученнях
-
Розрізняємо прості та складні словосполучення
-
Визначаємо види словосполучень
-
Визначаємо види зв'язку в словосполученнях
-
Виділяємо речення з-поміж інших синтаксичних одиниць
-
Досліджуємо речення, які виражають судження
-
Досліджуємо ознаки речення
-
Класифікація речень за структурними ознаками граматичної основи
-
Класифікація речень за кількістю граматичних основ
-
Досліджуємо поширені/непоширені речення
-
Досліджуємо наявністю чи відсутністю засобів ускладнення речення
-
Класифікація речень залежно від мети висловлювання (функціональних особливостей)
-
Види питальних речень
-
Визначаємо головні та другорядні члени речення
-
Порядок слів у реченні
-
Риторичне запитання, його стилістичні функції
-
Повторюємо правила
-
Визначаємо підмети і чим вони виражені
-
Визначаємо, чим виражений присудок у реченні
-
Визначаємо синтаксичну функцію порівняльного звороту
-
Вибираємо речення, де правильно розставлено розділові знаки при порівняльному звороті
-
Досліджуємо тире між підметом та присудком
-
Досліджуємо розділові знаки при звертаннях в простих реченнях
-
Розставляємо розділові знаки при вставних словах
-
Розпізнаємо складні речення різних типів
-
Визначаємо структуру складного речення
-
Види і засоби зв'язку між частинами складного речення
-
Конструюємо складні речення
-
Розпізнаємо складнопідрядні речення
-
Визначаємо, де чуже мовлення передано дослівно
-
Вибираємо речення, де правильно перетворена пряма мова
-
Шукаємо помилки в непрямій мові та редагуємо речення
-
Визначаємо вид прямої мови
-
Ставимо розділові знаки у діалозі, який записаний в продовження рядка
Учень/учениця:
— розуміє суть понять «пунктуаційна норма», «розділові знаки»;
— усвідомлює важливість пунктуаційної грамотності;
— помічає і виправляє пунктуаційні помилки;
— інтонує текст відповідно до поставлених у ньому розділових знаків;
— аналізує в тексті розділові знаки;
— пропонує варіанти розділових знаків;
— називає правила поставлення розділових знаків.
-
Ставимо розділові знаки в реченнях з порівняльним зворотом
-
Підбираємо речення, яке стосується пояснення
-
Створюємо речення з порівняльним зворотом
-
Визначаємо частину мови головного слова в порівняльному звороті
-
Вибираємо речення, де правильно розставлено розділові знаки при порівняльному звороті
-
Досліджуємо тире між підметом та присудком
-
Досліджуємо розділові знаки при звертаннях в простих реченнях
-
Розставляємо розділові знаки при вставних словах
-
Розпізнаємо складні речення різних типів
-
Визначаємо структуру складного речення
-
Види і засоби зв'язку між частинами складного речення
-
Конструюємо складні речення
-
Розпізнаємо складнопідрядні речення
-
Вибираємо речення, де правильно перетворена пряма мова
-
Шукаємо помилки в непрямій мові та редагуємо речення
-
Визначаємо вид прямої мови
-
Ставимо розділові знаки у діалозі, який записаний в продовження рядка
Учень/учениця:
— розуміє суть понять «стиль», «стилістична норма», «стилістична помилка»;
— розрізняє стилістичне забарвлення лексичних і словотворчих засобів мови;
— знаходить у тексті стилістично забарвлені морфологічні засоби, варіанти граматичних форм;
— розрізняє відтінки значень простих речень;
— знаходить у реченні стилістично забарвлені засоби простого і складного речення;
— усвідомлює важливість стилістичних умінь;
— називає види стилів і розрізняє їх;
— визначає доречність використання в тексті стилістично забарвлених лексичних і фразеологічних засобів;
— здійснює синонімічну заміну з метою увиразнення стилю;
— проводить заміну стилістично нейтральних мовних засобів стилістично забарвленими й навпаки;
— виявляє порушення стилістичної норми;
— уміє редагувати текст;
— виявляє в тексті стильові ознаки;
— порівнює тексти різних стилів.
Учень/учениця:
— розуміє суть слів і понять «мовленнєвий жанр», «привітання», «представлення», «пояснення», «інструкція», «повідомлення», «похвала», «осуд», «рецензія», «характеристика», «вибачення», «метафора», «метонімія», «антитеза», «градація», «повторення», «риторичне запитання»;
— усвідомлює важливість уміння користуватися засобами мовного вираження, володіння жанровим багатством;
— уміє користуватися жанрами в різних ситуаціях спілкування;
— аналізує тексти рецензій, привітань, характеристик тощо;
— використовує в практиці мовлення мовленнєві жанри;
— складає оригінальні тексти привітань, рецензій, пояснень тощо;
— уміє користуватися засобами мовного вираження думки (інформації);
— інтонує текст відповідно до норм і правил;
— аналізує текст;
— виявляє в тексті мовні тропи й риторичні фігури;
— збагачує й увиразнює текст тропами й фігурами.
Діяльнісна змістова лінія
Формування діяльнісної компетентності, навчальних умінь і навичок. Опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем. Розвиток різних видів мислення, оволодіння інтелектуальними вміннями, розумовими операціями й способами дій.
Учень/учениця:
— аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
— порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
— робить висновки на основі спостережень;
— виділяє головне з-поміж другорядного;
— здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
— систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
— моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
— уявляє словесно описані предмети та явища;
— прогнозує подальший розвиток певних явищ;
— переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
— помічає та формулює проблему в процесі навчання;
— усвідомлює будову предмета вивчення;
— робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення;
— помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
— критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським
моральним нормам, усуває помічені невідповідності цим нормам;
— виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;
— усвідомлює обов’язок кожної людини творити добро словом і ділом, готовий і здатний його виконувати.
Соціокультурна змістова лінія
Засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, а також норм, що регулюють стосунки між людьми різних вікових категорій, статей, націй і сприяють естетичному та морально-етичному вихованню особистості.
Учень/учениця:
— сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
— використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
— усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності.
