Іменник – частина мови, яка служить для називання предметів, істот та явищ. Слова-іменники відповідають на питання «хто?» або «що?». Ця частина мови може мати кілька ознак, як сталих (наприклад, рід), так і змінюваних (число, відмінок). Іменник зазвичай виступає центральною одиницею мовлення. Деякі інші частини мови групуються навколо нього, означаючи різні ознаки предметів, які він називає. Тому вивчення іменників – перший крок на шляху до знання української мови загалом. У реченні він може бути підметом, хоча у різних формах він може виступати фактично у будь-якій ролі.
